Сердешний сердечний серцевий

Сердешний сердечний серцевий

Сердешний сердечний серцевий

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало… Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (Корн., І, 1955, 135); // Пов’язаний з хворобами серця; серцевий. Кажуть, що у мене порок серця і грудна жаба на грунті сердечної слабості (Коцюб., III, 1956, 346); Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (Наука. 5, 1969, 51); // Признач. для лікування серця; серцевий. Я почуваю себе добре.. Почав довше сидіти в кріслі, менше утомлююсь. Сил більше. Сердечних ліків не дають (Коцюб., III, 1956, 451).

2. Стос. до серця (у 2 знач.), пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. Його тягне звідсіль геть, на простір, дальше від тої душної хати, що була свідком його думок гірких, його болів сердечних (Коцюб., І, 1955, 222); Се Фрузине лице, її се око глядить на мене, розкіш в нім німа, чуття сердечне світиться глибоко (Фр., XIII, 1954, 77); Газдиня оглянулася. П’яні люди. погані слова, чад — все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Хотк., II, 1966, 194).

∆ Серде́чна зго́да, політ., іст.— політична угода між Францією, Англією і Росією, укладена до першої світової війни.

◊ З серде́чної простоти́ див. простота́; Серде́чна му́ка; Серде́чні му́ки — те саме, що Му́ка (му́ки) се́рця (див. се́рце); Серде́чна ра́на — душевний біль, страждання. Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве примітним промінням осявала їм серця, зцілющою водою покропила сердечні рани… (Коцюб., І, 1955, 93).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу). Такий ніжний [Володко], як те сонячне тепло, такий сердечний і малий, як ті пісні чудові… (Фр., II, 1950, 73); — І ви, тіточко, ідіть з Оленою. Поговоріть з Масудом. Людина він сердечна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447); Україна — це край чудесних дум і пісень, легенд і казок, країна людей сміливих і мужніх і в той же час сердечних і поетичних (Цюпа, Україна. 1960, 4); // Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.). Драма ся [«Чорноморський побит»] дуже сподобалась сердечному приятелеві Кухаренка — Т. Шевченкові (Коцюб., III, 1956, 49); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (Хижняк, Килимок, 1961, 89); Я б знидів бідарем безсильним, Хоча б в достатках потопав, Якби в сім’ї новій та вільній Братів сердечних я не мав (Брат., Грудка. 1962, 22); Весь світ — осолода щасливій людині, Що серце звіряє сердечній дружині (Крим., Вибр., 1965, 245); // Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний. Що далі, то гірш сумувала Катря.. То було коли озветься до нас із Марусею словом сердечним.. А то зовсім одцуралася усіх (Вовчок, І, 1955, 225); Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (Коцюб., III, 1956, 286); На вулиці відбулася сердечна зустріч (Кач., II, 1958, 33); Він сердечну вів промову — слово, сповнене тепла… І його російська мова зрозуміла всім була (Тич., II, 1957, 294); // Щирий, непідробний. Пушкін виявляв допитливий і сердечний інтерес до України, до її природи, пісенних скарбів і минулого (Літ. Укр., 6.VI 1969, 1); Сердечна дружба українського народу з народами Чехословаччини має довгу і барвисту історію (Вітч., 5, 1956, 133); На голос твій [П. Г. Тичини], на твій чудовий спів тобі народ гарячою любов’ю, сердечною любов’ю відповів (Гонч., Вибр., 1959, 126); // У сполуч. із сл. вітання, привіт, поздоровлення, подяка, спасибі і т. ін. уживається перев. у листах, текстах привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось. Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я, сили та віку довгого (Л. Укр., V, 1956, 141); Сердечний привіт п. Олені, дітям і всім знайомим од нас обох (Коцюб., III, 1956, 399); Сердечне спасибі вам від усіх учнів і учениць десятого класу! (Донч., V, 1957, 529); [Хмельницький:] Передайте великому царю московському, великому народові руському сердечну подяку за вітання (Корн., І, 1955, 274); // Який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.). Співав [Іван] дуже часто.. прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди (Фр., II, 1950, 147); Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (Коцюб., III, 1956, 44); Митько розтяг гармошку, дівочі голоси підхопили сердечну, душевну мелодію (Десняк, Десну. 1949, 222).

4. Пов’язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний. Про стосунок Тані до Жана він не знав нічого; маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні тайни (Фр., І, 1955, 343); Втіхи сердечні мої підносять мене над царями. Хай же тривають вони, поки живу і люблю (Зеров, Вибр., 1966, 294); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина… когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

◊ Серде́чна спра́ва; Серде́чні спра́ви — переживання, настрої, пов’язані з коханням, одруженням і т. ін. Думали, що й справді він десь нагледів серед публіки Марту, і як не поспішно проходила батарея містом, комбат вважав за можливе вділити «один секунд» для Усманових сердечних справ (Гончар, Маша. 1959, 12); Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина (Чорн., Пісні. 1958, 65); Серде́чний рай — насолода, втіха від кохання. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! (Шевч., II, 1963, 383).

5. Те саме, що серде́шний. Мотається, мотається батько сам… знесилений, стомлений, так сумує сердечний. А тут ще й хата хилиться, хлівці боком лягають (Тесл., З книги життя, 1949, 70); — Журиться сердечний за батьком, — думала Наталя (Донч., Шахта. 1949, 4).

Сердечний, сердешний, а, е.

1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28.

2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177.

3) Сердешне дерево = Сердешник.

4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. Сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.

Значение слова &laquoсердечный»

1. только полн. ф. Прил. к сердце (в 1 знач.). Сердечная мышца.Слесаря Титкова, долгое время перемогавшегося от сердечной болезни, отправили в один из санаториев. Лидин, Сердце. || Связанный с болезнями сердца. От сильного расстройства у бабушки бывали сердечные припадки. Арамилев, В лесах Урала. Профессор-терапевт, с которым я говорила в этот день, отменил сердечные лекарства. Каверин, Два капитана.

Читайте также:  Диклофенак» при беременности можно ли использовать, последствия

2. только полн. ф. Связанный с чувствами, переживаниями. Сердечные волнения. Сердечная обида.— Где ваши господа? — спросил я с сердечным замиранием. Пушкин, Капитанская дочка.

3. Добрый, чуткий, отзывчивый (о человеке, его характере). Это была мягкая, сердечная женщина, которая знает, как надо тепло и незаметно прикоснуться к человеку. Гладков, Энергия. Он умел быть сердечным, простым человеком, очень отзывчивым на всякое дружеское слово. Вс. Рождественский, Сергей Есенин. || Исполненный доброты, задушевности, доброжелательства. Сердечный прием. Сердечный разговор.[Лариса:] Ни от кого я не видела сочувствия, не слыхала теплого, сердечного слова. А. Островский, Бесприданница. Первая же встреча с ним положила начало сердечному общению, длившемуся до самой его смерти. Федин, Горький среди нас. || Искренний, идущий от сердца. Сердечное спасибо. Сердечный смех.Меня трогало сердечное отношение К. Э. Циолковского к моим работам и глубокое понимание значения моих исследований. Чижевский, Вся жизнь. || Исполненный искреннего чувства, трогающий сердце. Сердечная песня. Сердечные стихи.

4. только полн. ф. Связанный с любовью, влюбленностью; любовный. Сердечная драма. Сердечные тайны.Антонина Сергеевна знала ее сердечные дела — Валя была тайно и безнадежно влюблена в технолога Гаршина. Кетлинская, Дни нашей жизни.

5. в знач. сущ. серде́чный и серде́шный, —ого, м.; серде́чная и серде́шная, —ой, ж. Прост. Употребляется как ласково-сострадательное название какого-л. человека, лица в значении: бедняжка, бедняга. — Есть у вас дети? — спросила Марианна —. — Есть; сынок. В школу ходить начал. Была и дочка; да не стало ее, сердешной! Тургенев, Новь. А он мается, сердечный, и все только пить просит. Мамин-Сибиряк, Разбойники.

Источник (печатная версия): Словарь русского языка: В 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистич. исследований; Под ред. А. П. Евгеньевой. — 4-е изд., стер. — М.: Рус. яз.; Полиграфресурсы, 1999; (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

СЕРДЕ’ЧНЫЙ, ая, ое; -чен, чна, чно. 1. только полн. формы. Прил. к сердце в 1 знач. С. невроз. Сердечные мышцы. С. припадок. Сердечные болезни. 2. только полн. формы. Прил. к сердце во 2 знач. В тоске сердечных угрызений. Пушкин. Остались мне одни страданья, плоды сердечной пустоты. Пушкин. || Прил., по знач. связанное с взаимоотношениями между внутренним миром двух или нескольких лиц, близкий, интимный. Сердечная дружба связала их с раннего детства. Тургенев. Узы дружбы, союзов сердечных — всё порвалось. Некрасов. Сердечный друг, уж я стара. Пушкин. 3. только полн. формы. Прил. к сердце в 3 знач., любовный. Она поверяет мне свои сердечные тайны. Л. Толстой. Она пристрастилась к своей любви. и жадно пила сердечную отраву. Гончаров. В сердечных письмах как небрежен! Пушкин. Сердечных мук еще не зная, он был свидетель умиленный ее младенческих забав. Пушкин. 4. Добрый, задушевный. Оказать с. прием. С. человек. Сердечное отношение. Отнестись к кому-н. сердечно (нареч.). || Искренний, неподдельный. С. привет. Сердечное спасибо. Сердечно (нареч.) рад за вас. Всех я вас люблю сердечно (нареч.). Пушкин. 5. в знач. сущ. серде́чный [шн] (или сердешный), ого, м., и серде́чная [шн] (или сердешная), ой, ж. Возлюбленный (возлюбленная), любимый человек. Однако велено к сердечному толкнуться. Грибоедов. || Употр. в обращении для обозначения ласково-страдательного отношения (простореч.). Что тебя доконало, сердешного? Некрасов. Он, сердечный, не в себе стал. Л. Толстой. ◊

Источник: «Толковый словарь русского языка» под редакцией Д. Н. Ушакова (1935-1940); (электронная версия): Фундаментальная электронная библиотека

1. анат. относящийся к сердцу [1], как органу

2. перен. связанный с душой, чувствами, настроениями, переживаниями человека

3. перен. связанный с дружескими отношениями, чувством симпатии, общими интересами двух или нескольких человек; близкий, добрый, задушевный

4. перен. о человеке, его характере отзывчивый, добрый, чуткий

5. перен. исполненный задушевности, доброжелательства, чуткости

6. перен. искренний, неподдельный, от всего сердца

8. перен. также употр. и в кач-ве > любимый, возлюбленный

9. перен. субстантивир. прост. употр. при упоминании о ком-либо для обозначения ласково-сострадательного отношения, с оттенком ласки, сострадания, жалости

Делаем Карту слов лучше вместе

Привет! Меня зовут Лампобот, я компьютерная программа, которая помогает делать Карту слов. Я отлично умею считать, но пока плохо понимаю, как устроен ваш мир. Помоги мне разобраться!

Спасибо! Я обязательно научусь отличать широко распространённые слова от узкоспециальных.

Насколько понятно значение слова чадо (существительное):

СЕРЦЕВИЙ — СЕРДЕЧНИЙ -СЕРДЕШНИЙ

Серцевий.Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; при­значений для його лікування: серце­вий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1.Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердеч­ні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов’язаний з почуттями, наст­роями, переживаннями людини: сер­дечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні(Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лу-кію, якесь сердечне тепло проймало йо­го (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя,

що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружи­на, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упереджен­ня відразу пропали. Я побачив перед со­бою сердечного, розумного і щирого дру­га(Р.Іваничук).

4. Пов’язаний з почуттям закоха­ності: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний,розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась(Т.Шев­ченко); Вернувся додому: жінка з діть­ми вийшла назустріч і не пізнала серде­шного (О.Стороженко); — Це ж у ньо­го жінка хворіє, а він, сердешний, пере­живає(Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Ка-щенко).

СЕСТРА.При підметі, виражено­му зворотами сестра з братом, сестра з сестроютощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Сек-лета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як нерозмовляли з собою (М.Коцюбин­ський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе. (Панас Мирний); Христина си­діла коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сест­рою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ — СИВІТИСЯ — СИВІ­ШАТИ

Сивіти.Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, видніти-ся (про щось сиве). І виріс я на чужи­ні, І сивію в чужому краї (Т.Шев­ченко); — Море починає сивіти (О.Донченко).

Сивітися.Те саме, що сивіти.Поле сивілося, стаючи з білого попелястим(О.Гончар).

Сивішати.Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затумане­ними очима, блідий, укритий білою ще­тиною, що кожного ранку сивішає(І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР — СИГНАЛЬ­НИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор,-а. Прилад, призна­чений для сигналізації: радіометрич­ний сигналізатор, пожежний сигна­лізатор.

Сигнальник, сигналіст,-а. Матрос або робітник, який передає й при­ймає сигнали. Життя і навчання мо­ряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно не­суть вахту сигнальники, радіометрис­ти (з газети); — Може, там сигналіст стоїть, — пускався в догадки Кузь­ма, — та сигнали на берег передає аз­букою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ — СИГНА­ЛИТИ

Читайте также:  Какие продукты повышают гемоглобин

Сигналізувати,-ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сиг­налізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.

2. перен. Повідомляти, попереджа­ти про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. — Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізу­вала нам про небезпеку(Ю.Мокрієв).

Сигналити,недок. Те саме, що сиг­налізувати 1: сигналити ліхтариком, сигналити прапорцями, шофер сигна­лить.

сигнальник, сигналістдив. сигна­лізатор.

СИЛОМІЦЬ,присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, приму-

З

шуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Не-чуй-Левицький); Вона вхопилася ру­ками за стіл, мов боялася, що її тягти­муть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його роз­жовую і ковтаю силоміць (Ю.Зба-нацький).

СИЛЬЦЕ — СІЛЬЦЕ

Сильце,-я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце 1 . Тесаме, що сильце.

Сільце 2 .Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, города­ми та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс(Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

СИН,-а. При підметі, вираженому зворотами син з батьком, син з ма­тір’ю,присудок уживається: а) у фор­мі множини. Другого дня зійшло сонце, а Микола з батьком та матір ‘ю вже й пообідали (І.Нечуй-Левицький); А Лу-к ‘янів син — Данило, коли хочете, ра­зом з батьком працювали на голубівсь-кому руднику (П.Панч); б) у формі од­нини. Уся молодіж наче «подуріла».. Нерідко син ворогував з батьком (Па­нас Мирний); Яз батьком — ще ма­лий — у вітряному лісі ішов стежиною (М.Рильський). Пор. батько.

СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ — СИН­ДИКАЛЬНИЙ — синдикатний, СИНДИКАТСЬКИЙ

Синдикалістський.Який стосуєть­ся синдикалізму, синдикаліста: син­дикалістський ухил.

Синдикальний.Який стосується синдикату як професійної спілки: син­дикальний конгрес.

Синдикатний, синдикатський.Який стосується синдикату як форми мо­нополії: синдикатні (синдикатські) об’єднання.

СИНИТИ — СИНІТИ — СИНІ-ТИСЯ — СИНІШАТИ

Синити,перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій ко­лір. Пливуть човни, блищать весель­ця. А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє перестельця — червонить, синить, зеленить. (П.Тичина)

Синіти,неперех. Ставати синім, си­нішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо(В.Винниченко); Його то­всте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни па­вутинь (М.Рильський).

Синітися.Виділятися синім кольо­ром, виднітися (про щось синє). Си-ніється тут прозора вода(І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подиви­тися з печі (М.Ю.Тарновський).

Синішати.Ставати синішим. Холо­дна з дня на день синішає ріка(М.Риль­ський).

СИНІВ — СИНІВСЬКИЙ

Синів,синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); — Цить, сестро, бо йя голодна,обізвалась Балабуши-ха, — буду довго пам ятати синове ве­сілля (І.Нечуй-Левицький).

Синівський.Притаманний, власти­вий синові. Знаючи Гнатів твердий характер та синівську вірність, мати не раз користалася з його швидких ніг (Д.Бедзик); У високім зеленім шумі їй вчувався синівський голос (М.Олій­ник).

синіти — синітися — синішатидив. синити.

СИНОНІМІКА — СИНОНІ­МІЯ — СИНОНІМІЧНІСТЬ

Синоніміка. 1.Сукупність сино­німів якоїсь мови; розділ лексиколо­гії, який вивчає синоніми: українська синоніміка, проблеми синоніміки.

2. Те саме, що синонімія:лексична синоніміка.

Синонімія,-ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність,-ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: сино­німічність слів.

СИНХРО. Перша частина склад­них слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйордив. сеньйор.

синьйорадив. сеньйора.

синьйоринадив. сеньйорита.

СИРТ — СИРТЬ

Сирт,-у. Високогірна рівна ділян­ка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть,-і, ор. -тю. Промислова ри­ба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.

Сердешний сердечний серцевий

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

сердечний

  • аа
  • аб
  • ав
  • аг
  • аґ
  • ад
  • ае
  • ає
  • аж
  • аз
  • ай
  • ак
  • ал
  • ам
  • ан
  • ао
  • ап
  • ар
  • ас
  • ат
  • ау
  • аф
  • ах
  • ац
  • ач
  • аш
  • ая
  • ба
  • бг
  • бд
  • бе
  • бє
  • бж
  • бз
  • би
  • бі
  • бл
  • бо
  • бр
  • бу
  • бю
  • бя
  • ва
  • вб
  • вв
  • вг
  • вд
  • ве
  • вж
  • вз
  • ви
  • ві
  • вї
  • вй
  • вк
  • вл
  • вм
  • вн
  • во
  • вп
  • вр
  • вс
  • вт
  • ву
  • вх
  • вц
  • вч
  • вш
  • вщ
  • вю
  • вя
  • га
  • гв
  • гд
  • ге
  • гз
  • ги
  • гі
  • гл
  • гм
  • гн
  • го
  • гп
  • гр
  • гс
  • гу
  • гя
  • ґа
  • ґв
  • ґе
  • ґз
  • ґи
  • ґі
  • ґл
  • ґн
  • ґо
  • ґр
  • ґу
  • да
  • дб
  • дв
  • де
  • дє
  • дж
  • дз
  • ди
  • ді
  • дї
  • дл
  • дм
  • дн
  • до
  • дп
  • др
  • ду
  • дх
  • дь
  • дю
  • дя
  • еб
  • ев
  • ег
  • ед
  • еж
  • ез
  • ей
  • ек
  • ел
  • ем
  • ен
  • ео
  • еп
  • ер
  • ес
  • ет
  • еф
  • ех
  • еч
  • еш
  • єв
  • єг
  • єд
  • єе
  • єж
  • єз
  • єй
  • єл
  • єм
  • єн
  • єп
  • єр
  • єс
  • єт
  • єф
  • єх
  • єщ
  • жа
  • жб
  • жв
  • жг
  • жґ
  • жд
  • же
  • жє
  • жи
  • жі
  • жл
  • жм
  • жн
  • жо
  • жр
  • жу
  • жю
  • за
  • зб
  • зв
  • зг
  • зґ
  • зд
  • зе
  • зє
  • зж
  • зз
  • зи
  • зі
  • зї
  • зй
  • зл
  • зм
  • зн
  • зо
  • зп
  • зр
  • зс
  • зу
  • зц
  • зч
  • зш
  • зщ
  • зю
  • зя
  • ив
  • ид
  • иж
  • ик
  • ил
  • им
  • ин
  • ир
  • ис
  • ит
  • іб
  • ів
  • іг
  • ід
  • іє
  • іж
  • із
  • ік
  • іл
  • ім
  • ін
  • іо
  • іп
  • ір
  • іс
  • іт
  • іу
  • іх
  • іш
  • їд
  • їж
  • їз
  • їй
  • їс
  • їх
  • йм
  • йн
  • йо
  • йт
  • ка
  • кв
  • ке
  • кз
  • ки
  • кі
  • кл
  • км
  • кн
  • ко
  • кп
  • кр
  • кс
  • кт
  • ку
  • кх
  • кш
  • кю
  • кя
  • ла
  • ле
  • лж
  • ли
  • лі
  • лк
  • лл
  • ло
  • лу
  • ль
  • лю
  • ля
  • ма
  • мг
  • ме
  • мж
  • мз
  • ми
  • мі
  • мл
  • мн
  • мо
  • мр
  • мс
  • мт
  • му
  • мч
  • мш
  • мю
  • мя
  • на
  • нг
  • не
  • ни
  • ні
  • но
  • ну
  • нь
  • ню
  • ня
  • оа
  • об
  • ов
  • ог
  • од
  • оє
  • ож
  • оз
  • ої
  • ой
  • ок
  • ол
  • ом
  • он
  • оо
  • оп
  • ор
  • ос
  • от
  • оф
  • ох
  • оц
  • оч
  • ош
  • ощ
  • ою
  • па
  • пе
  • пє
  • пи
  • пі
  • пї
  • пл
  • пн
  • по
  • пп
  • пр
  • пс
  • пт
  • пу
  • пф
  • пх
  • пч
  • пш
  • пю
  • пя
  • ра
  • рв
  • рд
  • ре
  • рє
  • рж
  • ри
  • рі
  • рк
  • рн
  • ро
  • рп
  • рр
  • рс
  • рт
  • ру
  • рь
  • рю
  • ря
  • са
  • св
  • сг
  • се
  • сє
  • си
  • сі
  • ск
  • сл
  • см
  • сн
  • со
  • сп
  • ср
  • сс
  • ст
  • су
  • сф
  • сх
  • сц
  • сч
  • сь
  • сю
  • ся
  • та
  • тв
  • те
  • ти
  • ті
  • тк
  • тл
  • тм
  • тн
  • то
  • тп
  • тр
  • тс
  • ту
  • тх
  • тщ
  • ть
  • тю
  • тя
  • уб
  • ув
  • уґ
  • уг
  • уд
  • уе
  • уж
  • уз
  • уї
  • уй
  • ук
  • ул
  • ум
  • ун
  • уо
  • уп
  • ур
  • ус
  • ут
  • ух
  • уц
  • уч
  • уш
  • ущ
  • ую
  • уя
  • фа
  • фе
  • фз
  • фи
  • фі
  • фл
  • фо
  • фр
  • фт
  • фу
  • фю
  • ха
  • хв
  • хе
  • хи
  • хі
  • хл
  • хм
  • хн
  • хо
  • хр
  • хт
  • ху
  • хх
  • ца
  • цв
  • це
  • цє
  • ци
  • ці
  • цм
  • цн
  • цо
  • цп
  • цс
  • цу
  • ць
  • цю
  • ця
  • ча
  • чв
  • че
  • чє
  • чи
  • чі
  • чї
  • чк
  • чл
  • чм
  • чо
  • чр
  • чт
  • чу
  • чх
  • чш
  • чю
  • чя
  • ша
  • шв
  • ше
  • шє
  • ши
  • ші
  • шк
  • шл
  • шм
  • шн
  • шо
  • шп
  • шр
  • шт
  • шу
  • шх
  • шш
  • ща
  • ще
  • щи
  • щі
  • що
  • щу
  • юа
  • юб
  • юв
  • юг
  • юд
  • юж
  • юз
  • юк
  • юл
  • юн
  • юп
  • юр
  • юс
  • ют
  • юф
  • юх
  • юш
  • яб
  • яв
  • яг
  • яґ
  • яд
  • яє
  • яз
  • яй
  • як
  • ял
  • ям
  • ян
  • яп
  • яр
  • яс
  • ят
  • яф
  • ях
  • яч
  • яш
  • ящ
Читайте также:  Как вывести радиацию из организма после рентгена 1

СЕРДЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до се́рце 1. [Валя:] Пульс зник, і сердечних тонів не стало… Платон Іванович зовсім зблід, швидко закрив рану і зробив укол в серце (Корн., І, 1955, 135); // Пов’язаний з хворобами серця; серцевий. Кажуть, що у мене порок серця і грудна жаба на грунті сердечної слабості (Коцюб., III, 1956, 346); Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (Наука. 5, 1969, 51); // Признач. для лікування серця; серцевий. Я почуваю себе добре.. Почав довше сидіти в кріслі, менше утомлююсь. Сил більше. Сердечних ліків не дають (Коцюб., III, 1956, 451).

2. Стос. до серця (у 2 знач.), пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. Його тягне звідсіль геть, на простір, дальше від тої душної хати, що була свідком його думок гірких, його болів сердечних (Коцюб., І, 1955, 222); Се Фрузине лице, її се око глядить на мене, розкіш в нім німа, чуття сердечне світиться глибоко (Фр., XIII, 1954, 77); Газдиня оглянулася. П’яні люди. погані слова, чад — все те дисгармоніювало з її сердечною тугою (Хотк., II, 1966, 194).

∆ Серде́чна зго́да, політ., іст.— політична угода між Францією, Англією і Росією, укладена до першої світової війни.

◊ З серде́чної простоти́ див. простота́; Серде́чна му́ка; Серде́чні му́ки — те саме, що Му́ка (му́ки) се́рця (див. се́рце); Серде́чна ра́на — душевний біль, страждання. Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве примітним промінням осявала їм серця, зцілющою водою покропила сердечні рани… (Коцюб., І, 1955, 93).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу). Такий ніжний [Володко], як те сонячне тепло, такий сердечний і малий, як ті пісні чудові… (Фр., II, 1950, 73); — І ви, тіточко, ідіть з Оленою. Поговоріть з Масудом. Людина він сердечна (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447); Україна — це край чудесних дум і пісень, легенд і казок, країна людей сміливих і мужніх і в той же час сердечних і поетичних (Цюпа, Україна. 1960, 4); // Вірний, відданий (про друга, дружину і т. ін.). Драма ся [«Чорноморський побит»] дуже сподобалась сердечному приятелеві Кухаренка — Т. Шевченкові (Коцюб., III, 1956, 49); Він хороший хлопець, цей Август. Серед студентів не зустрічав Густав такого сердечного друга (Хижняк, Килимок, 1961, 89); Я б знидів бідарем безсильним, Хоча б в достатках потопав, Якби в сім’ї новій та вільній Братів сердечних я не мав (Брат., Грудка. 1962, 22); Весь світ — осолода щасливій людині, Що серце звіряє сердечній дружині (Крим., Вибр., 1965, 245); // Сповнений доброзичливості, душевності, чуйності; задушевний. Що далі, то гірш сумувала Катря.. То було коли озветься до нас із Марусею словом сердечним.. А то зовсім одцуралася усіх (Вовчок, І, 1955, 225); Як у дитячих літах, так і пізніше я жив в атмосфері теплих, сердечних відносин (Коцюб., III, 1956, 286); На вулиці відбулася сердечна зустріч (Кач., II, 1958, 33); Він сердечну вів промову — слово, сповнене тепла… І його російська мова зрозуміла всім була (Тич., II, 1957, 294); // Щирий, непідробний. Пушкін виявляв допитливий і сердечний інтерес до України, до її природи, пісенних скарбів і минулого (Літ. Укр., 6.VI 1969, 1); Сердечна дружба українського народу з народами Чехословаччини має довгу і барвисту історію (Вітч., 5, 1956, 133); На голос твій [П. Г. Тичини], на твій чудовий спів тобі народ гарячою любов’ю, сердечною любов’ю відповів (Гонч., Вибр., 1959, 126); // У сполуч. із сл. вітання, привіт, поздоровлення, подяка, спасибі і т. ін. уживається перев. у листах, текстах привітань і т. ін. для вияву прихильного ставлення до когось. Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я, сили та віку довгого (Л. Укр., V, 1956, 141); Сердечний привіт п. Олені, дітям і всім знайомим од нас обох (Коцюб., III, 1956, 399); Сердечне спасибі вам від усіх учнів і учениць десятого класу! (Донч., V, 1957, 529); [Хмельницький:] Передайте великому царю московському, великому народові руському сердечну подяку за вітання (Корн., І, 1955, 274); // Який зворушує, розчулює (про пісню, мелодію і т. ін.). Співав [Іван] дуже часто.. прості, сердечні співанки про долю, про любов і любовні пригоди (Фр., II, 1950, 147); Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (Коцюб., III, 1956, 44); Митько розтяг гармошку, дівочі голоси підхопили сердечну, душевну мелодію (Десняк, Десну. 1949, 222).

4. Пов’язаний з почуттям кохання, закоханості; любовний. Про стосунок Тані до Жана він не знав нічого; маломовний Жан ніколи не балакав про свої глибші сердечні тайни (Фр., І, 1955, 343); Втіхи сердечні мої підносять мене над царями. Хай же тривають вони, поки живу і люблю (Зеров, Вибр., 1966, 294); Давно сердечне умлівання У груди стиснені лилось, І ждала дівчина… когось (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 70).

◊ Серде́чна спра́ва; Серде́чні спра́ви — переживання, настрої, пов’язані з коханням, одруженням і т. ін. Думали, що й справді він десь нагледів серед публіки Марту, і як не поспішно проходила батарея містом, комбат вважав за можливе вділити «один секунд» для Усманових сердечних справ (Гончар, Маша. 1959, 12); Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина (Чорн., Пісні. 1958, 65); Серде́чний рай — насолода, втіха від кохання. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! (Шевч., II, 1963, 383).

5. Те саме, що серде́шний. Мотається, мотається батько сам… знесилений, стомлений, так сумує сердечний. А тут ще й хата хилиться, хлівці боком лягають (Тесл., З книги життя, 1949, 70); — Журиться сердечний за батьком, — думала Наталя (Донч., Шахта. 1949, 4).

Сердечний, сердешний, а, е.

1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28.

2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177.

3) Сердешне дерево = Сердешник.

4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. Сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.

Ссылка на основную публикацию
Семена льна польза, применение и 10 рецептов здоровья
Семена льна: польза и вред Семена льна, польза которых доказана народной медициной, врачи стали все чаще рекомендовать в качестве диетической...
Сделать прививку от столбняка – цена в Москве Прививка от столбняка – стоимость услуг в сети медици
Сособенности проведения прививки от столбняка Благодаря программам всеобщей иммунизации медицине удалось справиться со многими страшными болезнями, а частота эпидемических вспышек...
Сделать рентген в ДЦ ИНВИТРО, цена на рентген в Москве и области по доступной стоимости
Московская областная больница им. проф. Розанова В. Н. Колл-центр 8 (800) 550-50-30 «Горячая линия» с 8.30 до 17.00 в рабочие...
Семена подорожника лечебные свойства и противопоказания для организма
7 неожиданных лечебных свойств семян подорожника Не только листья подорожника обладают лечебным эффектом, его семена не менее полезны. Рассказываем, для...
Adblock detector